Визнати соціально-економічну політику держави та програмні заходи, які здійснюються протягом тривалого часу стосовно вугільної промисловості та її працівників незадовільними. Про це говориться у постанові Пленуму ЦК Профспілки працівників вугільної промисловості, що відбувся 19 лютого у Києві. Учасники засідання звернулися до Президента, Прем’єр-мінстра України, Міністра енергетики та вугільної промисловості України з вимогами негайно вжити заходів щодо підвищення ефективності вугільної галузі, захисту соціально-економічних прав її працівників.
У заході взяв участь Перший заступник Голови СПО об’єднань профспілок, заступник Голови Федерації профспілок України Олександр Шубін.
З інформацією «Про наявну ситуацію у вугільній промисловості та подальші дії Профспілки» виступив Голова Профспілки працівників вугільної промисловості Віктор Турманов.
Заслухавши та обговоривши цю інформацію, а також інформації заступника Міністра енергетики та вугільної промисловості України Анатолія Корзуна та Генерального директора ДТЕК Енерго Дмитра Сахарука, народних депутатів України про ситуацію на підприємствах державного та приватного секторів вугільної галузі, Центральний комітет Профспілки зазначив, що в той час, коли приватні підприємства мають тенденцію нарощування виробництва та прогнозовану перспективу щодо стабільного соціально-економічного стану вугільного сектору компанії, заходи щодо реформування та розвитку державних підприємств носять виключно популістський характер, більш того, ці заходи започатковуються в умовах відсутності чіткої та всебічно виваженої державної програми розвитку підприємств паливно-енергетичного комплексу України і обґрунтованих розрахунків обсягів та реальних джерел фінансового забезпечення для її ефективної реалізації в установлені строки.
Яскравим прикладом цього є затверджений Урядом План заходів на 2017 рік щодо реалізації Концепції реформування та розвитку вугільної промисловості на період до 2020 року, який до цього часу залишається невиконаним. Більш того, пропозиції Профспілки, як до Концепції так і до зазначеного Плану заходів практично не були враховані.
Зокрема, до цього часу неопрацьовані законопроекти по внесенню змін до чинного законодавства щодо заборгованості та оподаткування підприємств вугільної галузі, а також не передбачено Державним бюджетом на 2018 рік достатніх коштів на:
– державну підтримку будівництва вугле- та торфодобувних підприємств, технічне переоснащення на підставі визначених критеріїв перспективного розвитку підприємств;
– добудову шахти № 10 «Нововолинська»;
– подолання соціальних наслідків, створення механізмів соціальної адаптації та захисту працівників вугледобувних підприємств, які будуть вивільнятися в процесі ліквідації або консервації підприємств;
– фінансування передачі об’єктів соціальної сфери у комунальну власність.
Фактично протягом останніх років виділення бюджетних коштів на фінансування державної програми на часткове покриття витрат із собівартості готової вугільної продукції державних підприємств мало тенденцію безпідставного та суттєвого зниження. Так, якщо у 2014 році було передбачено 9,2 млрд. грн. державної підтримки, то в наступні роки: в 2015 бюджетна підтримка склала – 1,2 млрд. грн., в 2016 р. – 1,4 млрд. грн., а в 2017 – 2,1 млрд. гривень.
При цьому Міненерговугілля України, як центральний орган виконавчої влади, який повинен забезпечувати формування та реалізацію державної політики у паливно-енергетичному комплексі країни, формувати прогнозний баланс вугілля та вугільної продукції і на цих підставах визначати пріоритети розвитку підприємств комплексу, недостатньо виконує ключову роль з координації всіх заінтересованих сторін з питань пошуку узгоджених шляхів щодо підвищення ефективності діяльності підприємств вугільної промисловості, в тому числі шляхом впровадження механізму взаємодії приватного і державного секторів у формуванні енергетичної політики країни.
Заради справедливості слід відзначити, що навіть такий незначний рівень фінансування за останні три роки був досягнутий лише завдяки наполегливих дій Профспілки, неодноразових звернень до керівників Уряду всіх рівнів, Народних депутатів України, а також акціям протесту в місті Києві та шахтарських регіонах.
Ще більш напруженою складається ситуація з бюджетним фінансуванням вугільної галузі у 2018 році. Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» передбачено на вугільну галузь всього 2,5 млрд. грн. і це при тому, що за розрахунками Міненерговугілля України, погодженими Профспілкою, для створення сприятливих умов сталої діяльності та початку ефективного процесу реформування державних підприємств пропонувалося 7,5 млрд. гривень.
Виділені на поточний рік бюджетні кошти у сумі 2,5 млрд. грн. не тільки не вирішить наявні фінансово-виробничі проблеми підприємств, але ще більше їх загострять, в тому числі з питань проведення реформування, а також виплати поточної заробітної плати працівникам.
Станом на 14 лютого поточного року заборгованість із виплати заробітної плати шахтарям складає понад 909,0 млн. грн., в тому числі за 2015-2017 роки 497,3 млн. грн. Протягом минулих років заробітна плата постійно виплачувалася з затримкою, незважаючи на неодноразові обіцянки Міністра щодо її своєчасної виплати заробітної плати та погашення існуючої заборгованості з неї.
Незважаючи на це, трудові колективи підприємств державного сектору продовжують кредитувати життєдіяльність підприємств, при тому, що вимоги галузевого колективного спору щодо погашення заборгованості із заробітної плати та регулярної її виплати в установлені строки залишаються невиконаними.
Крім того, слід зазначити, що на сьогоднішній день фактична заробітна плата працівників галузі не відповідає рівню для забезпечення елементарних потреб життєдіяльності людей тяжкої шахтарської праці і веде до подальшого їх зубожіння. При цьому, попри зобов’язанням Сторін Галузевої угоди щодо забезпечення співвідношення між середньою зарплатою у вугільній галузі та середньою зарплатою у промисловості України в 1,9 рази, фактично за 2017 рік це співвідношення склало 1,25, в тому числі по ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» – 1,73, ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» – 1,33, по державних підприємствах – лише 1,04. Переговорний процес щодо часткового підвищення рівня заробітної плати на підприємствах вугільної галузі шляхом підвищення галузевої гарантії оплати праці зайшов у глухий кут. Цілком обґрунтовані та зведені до мінімуму пропозиції профспілкової сторони з цього питання не підтримуються стороною роботодавців, при тому, що в державі продовжується політика, яка спрямована на системне порушення основних принципів та норм у сфері оплати праці, доходів населення, житлово-комунального та побутового обслуговування, охорони здоров’я, освіти, тощо.
Слід відзначити, що компанією ДТЕК передбачені відповідні інвестиції у видобуток газового вугілля на підприємствах ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» та ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля». Зокрема, протягом 2016-2017 років в сумі понад 6,0 млрд. грн., що дозволило зменшити витрати на імпорт антрациту та забезпечити попит на українське вугілля. Видобуток вугілля на підприємствах компанії в порівнянні з 2016 роком зріс на 8,2% або на 1,7 млн. тонн. Це є поштовхом для розвитку вугільної промисловості в цілому та забезпечення енергонезалежності України вітчизняним вугіллям за умови впровадження ефективного механізму взаємодії приватного і державного секторів паливно-енергетичного комплексу. Однак, з боку власників компанії заходи щодо підвищення рівня заробітної плати працівникам здійснюються по остаточному принципу, що посилює соціальну напругу в трудових колективах та сприяє відтоку висококваліфікованих кадрів.
Аналізуючи конкретні суми виділених бюджетних коштів за останні три роки складається враження, що політика владних структур більше спрямована не на виведення галузі з кризи, а спонукає до подальшої руйнації та знищення вугледобувних підприємств державного сектору.
Через недостачу обігових коштів і відсутність матеріалів, нової прохідницької техніки, конвеєрних стрічок, вибухівки, металокріплення, катастрофічно падають обсяги проведення розкривних та підготовчих виробок тощо. В результаті підприємствами Міненерговугілля України у 2017 році планове завдання з видобутку вугілля виконано лише на 84,1%, недодано більше 915 тис. тонн вугілля. І це падіння має сталу динаміку.
Водночас, слід зазначити, що саме в такій вкрай кризовій ситуації утворена за ініціативою Профспілки при Кабінеті Міністрів України Міжвідомча робоча група з питань врегулювання кризових ситуацій у вугільній промисловості практично не виконує покладені на неї функції. З моменту її створення проведено лише одне засідання, а надані пропозиції Профспілки щодо розгляду питань, спрямованих на врегулювання наявних гострих проблем у вугільній галузі, залишаються без розгляду та відповідних рекомендацій по їх вирішенню. Таке ставлення Держави до шахтарів посилило соціальну напругу в трудових колективах підприємств і у всіх вугільних регіонах до критичного рівня, що в любий момент може призвести до некерованих і непередбачених протестних дій працівників та їх родин.
Особливу стурбованість Профспілки викликають не виважені та прийняті без обговорення з Профспілкою поспішні дії Міненерговугілля України з утворення державного підприємства «Національна вугільна компанія», які запроваджуються без внесення відповідних змін до чинного законодавства в частині реструктуризації та ліквідації заборгованості та оподаткування підприємств вугільної галузі. Такий підхід до реорганізації в кінцевому результаті не призведе до позитивних зрушень, а навпаки підсумком стане подальший занепад і руйнація державного сектору вугільної галузі з тяжкими соціальними та економічними наслідками.
Проте, незважаючи на вимоги Профспілки до Міністра І. Насалика, які були прийняті Президією ЦК Профспілки 20.12.2017р. Пр. № 29-2 про призупинення підготовки проектів наказів про реорганізацію вугледобувних підприємств до затвердження Комплексної програми роботи вугільних підприємств на період до 2020 року на умовах, які також визначені в зазначеній постанові, продовжується видання наказів про реорганізацію підприємств по вибірковому принципу, більш того без погодження з Профспілкою. Приклад, попри і раніше наданим запереченням профспілкових органів всіх рівнів, наразі за наказом Міністерства від 29.01.2018р. № 74 розпочатий процес утворення державного підприємства «Шахта № 9 «Нововолинська» шляхом виділу її зі складу ДП « Волиньвугілля».
В такий же спосіб Міненерговугілля України розроблений без громадського обговорення з фахівцями вугільної промисловості, представниками науки, профспілок та інших заінтересованих сторін проект розділу «Вугільний сектор» Плану заходів з реалізації Енергетичної Стратегії України на період до 2035 року «Безпека, Енергоефективність, Конкурентоспроможність» на першому етапі «Реформування енергетичного сектору» (до 2020 року). Як і багато інших, вищезазначений План несе тільки паперове навантаження, а не є покроковим планом виведення вугільної промисловості з кризової ситуації.
При цьому, протокольні доручення Прем’єр-міністра України від 07.11.2017 року та інших керівників Уряду в більшості залишаються невиконаними відповідними міністерствами та відомствами і неконтрольованими.
В невиправдано довготривалий час залишається невиконаним Міністерством соціальної політики України доручення Прем’єр-міністра України стосовно внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 24 серпня 2016 року № 461 щодо відновлення права на пенсію за віком на пільгових умовах працівникам, зайнятим на підземних роботах 50 і більше відсотків робочого часу на рік (в обліковому періоді) з урахуванням спільних пропозицій Міненерговугілля, ДТЕК та Профспілки.
Саме така ситуація в цілому у вугільній промисловості ставить під загрозу виконання роботодавцями соціально-трудових зобов’язань перед колективами підприємств всіх форм власності про що свідчать неодноразові акції протесту в шахтарських регіонах та конфлікти у трудових колективах.
Але неодноразові вимоги та звернення Профспілки щодо вирішення нагальних проблем протягом 2017 року та поточного року до всіх рівнів владних структур залишається поза увагою або вирішуються вкрай недостатньо. Крім того, починаючи з листопада минулого року по теперішній час керівники Уряду практично усунулися від соціального діалогу з Профспілкою, ігноруються постанови виборних органів, не приймаються рішення по профспілковим пропозиціям щодо стабілізації роботи галузі, чим спонукають профспілкові організації всіх рівнів, в межах чинного законодавства, перейти до більш рішучих дій по захисту соціально-економічних та трудових прав шахтарів.
З метою забезпечення умов для сталої діяльності вугледобувних підприємств та початку їх реформування, а також недопущення подальшого поглиблення фінансово-економічної кризи і упередження загострення соціальної напруги у вугільних регіонах учасники ХІ Пленуму ЦК Профспілки вирішили:
Голові Профспілки звернутися від імені Пленуму ЦК Профспілки до:
Президента України П. Порошенка, як гаранта Конституції України, щодо усунення причин порушення конституційних прав працівників вугільної галузі на своєчасне отримання винагороди за працю;
Прем’єр-міністра України В. Гройсмана щодо: проведення найближчим часом під своїм головуванням наради в Кабінеті Міністрів України за участі Голови Профспілки, міністрів енергетики та вугільної промисловості, фінансів, економічного розвитку і торгівлі, соціальної політики, голів облдержадміністрацій вугільних регіонів та керівників вугільних підприємств та керівників їх профспілкових організацій з питань стабілізації діяльності роботи та реформування державних вугледобувних підприємств; термінового вжиття заходів по удосконаленню законодавства, яким врегульовані питання збору та ведення обліку єдиного внеску, шляхом заборони зарахування поточних платежів для погашення боргів минулих років, а також самостійних дій Пенсійного фонду України щодо зміни призначення поточних платежів , що призводить до порушення законних прав та інтересів застрахованих осіб;
Голови Федерації профспілок України Г. Осового щодо невиконання вимог профспілок, в тому числі по вугільній галузі;.
Віце-прем’єр-міністра України В. Кістіона стосовно поновлення системної роботи Міжвідомчої робочої групи з питань врегулювання кризових ситуацій у вугільній промисловості.
2. Вимагати від керівництва Міністерства енергетики та вугільної промисловості України:
В найкоротший термін підготувати та ініціювати перед Кабінетом Міністрів України внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» щодо збільшення фінансування вугільної галузі, відповідно до раніше наданих Міністерством пропозицій, погоджених Профспілкою та законодавчих змін в частині реструктуризації і ліквідації заборгованості та оподаткування вугледобувних підприємств.
Припинити дії щодо реорганізації державних вугледобувних підприємств до затвердження Комплексної програми роботи вугільних підприємств на період до 2020 року.
3. Вимагати від керівників підприємств вугільної промисловості всіх форм власності:
Забезпечити своєчасну виплату поточної заробітної плати працівникам та підвищення її рівня відповідно до Галузевої угоди та колективних договорів.
Не допускати в односторонньому порядку звуження соціально-економічних та трудових прав і гарантій, передбачених Галузевою угодою та колективними договорами.
Забезпечити дотримання Галузевої угоди стосовно погодження нормативно-розпорядчих документів з профспілковими органами відповідного рівня.
4. У разі невнесення Урядом змін і доповнень до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» щодо додаткового фінансування вугільної галузі та невиконання пункту 5 в частині своєчасної виплати поточної заробітної плати та підвищення її рівня:
– Виборним органам профспілкових організацій усіх рівнів разом з членами Профспілки розпочати підготовку проведення акцій протесту на місцях і в місті Києві, в тому числі тривалого пікетування Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, Компанії ДТЕК, Кабінету Міністрів України, Верховної Ради України, регіональних та місцевих органів виконавчої влади вугільних регіонів.
– Доручити Президії ЦК Профспілки визначити форми проведення, дати початку, тривалість та інші організаційні питання з проведення акцій протесту.
Цю постанову було направлено Президенту України, Кабінету Міністрів України, Міністерству енергетики та вугільної промисловості України, ДТЕК, Всеукраїнському об’єднанню організацій роботодавців вугільної промисловості, Федерації профспілок України та Національній службі посередництва і примирення.
І ще один важливий момент. Пленум Профспілки у зв’язку з незабезпеченням ефективних заходів щодо розвитку галузі, соціально-економічного захисту працівників висловив недовіру Міністру енергетики та вугільної промисловості України Ігору Носалику.
Прес-центр ФПУ
