Останнім часом все частіше доводиться чути про те, що складні соціально-економічні умови в країні можуть викликати не тільки масові акції трудящих, а й страйки. Наскільки це реально, яка законодавча база і які механізми для їх проведення? Відповіді на ці актуальні питання шукали учасники дискусії «Чи можливі в Україні страйку?», яка організована Федерацією профспілок України при підтримці Фонду Фрідриха Еберта та відбулася 22 березня в інформаційному агентстві «Укрінформ».
Мета організаторів, експертів та гостей цього заходу – виявити проблеми, які виникають при реалізації права на страйк, оцінити протестні наміри у суспільстві, готовність профспілок до солідарних дій, а також привернути увагу ЗМІ та громадськості до питання, яким чином профспілки можуть відстоювати трудові права працівників.
У дискусії взяли участь Голова СПО об’єднань профспілок, Голова ФПУ Григорій Осовий, перший заступник Голови СПО об’єднань профспілок, заступник Голови ФПУ Олександр Шубін, народний депутат України, Перший заступник Голови Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення Сергій Каплін, Голова Конфедерації Вільних профспілок України та Незалежної профспілки гірників України Михайло Волинець, представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лях, координатор програми «Діалог громадянського суспільства» Регіонального офісу Фонду ім. Фрідріха Еберта «Діалог Східна Європа» Андрій Макаренко, юрист громадської організації «Трудові ініціативи» Георгій Сандул та інші.
Серед запрошених – представники первинних профспілкових організацій, всеукраїнських галузевих профспілок, національних профоб’єднань, Міністерства соціальної політики України, Національної служби посередництва і примирення, Верховної Ради України, організацій роботодавців та їх об’єднань, громадських організацій, ЗМІ.
Як зазначив у своєму виступі під час дискусії Голова СПО об’єднань профспілок, Голова ФПУ Григорій Осовий, на жаль, українські профспілки використовують таку форму протесту, як страйк, недостатньо. Тому чимало причин. Насамперед, це стосується недосконалої законодавчої бази. Тут треба розмежувати страйки у зв’язку з порушенням прав, які повинні мати досить швидку процедуру розгляду, та страйки з вимогами відстоювання інтересів трудівників, наприклад, підвищення зарплати, покращення умов та безпеки праці, де є місце і час, щоб вести конструктивну дискусію.
Голова ФПУ проінформував присутніх, що Федерація профспілок України підготувала відповідний законопроект, який вже передано народному депутату України, представнику ФПУ у Парламенті Сергію Капліну. Один з аспектів цього документу – це скасування заборони страйків. Друге – розмежування страйків по категоріям – по правам та по інтересам.
Григорій Осовий ознайомив учасників дискусії з результатами соціологічного опитування щодо відношення працівників до порушень їх трудових прав та інтересів, готовності до рішучих дій по їх відстоюванню. Це опитування та ситуація з порушеннями прав та інтересів людини праці вимагають від профспілок рішучих дій як на законодавчому рівні, так і в плані мобілізації та навчанню профспілкових активістів на більш активну боротьбу в інтересах працівників.
Представник ФПУ у парламенті, народний депутат України, Перший заступник Голови Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення Сергій Каплін проінформував про законодавчу діяльність щодо проекту Трудового кодексу та законів, де містяться положення про страйки та інші форми боротьби працівників за свої права та інтереси. Він зазначив, що тільки спільною активною та ефективною діяльністю всіх прогресивних, демократичних та здорових сил суспільства можна змінити на краще і ситуацію зі станом прав людини праці, і законодавчу базу для цього.
У виступах зазначалось: п
лати заробітної плати протягом останніх років не зменшується та складає близько двох мільярдів гривень і стосується сотень тисяч працівників. Цифри свідчать про достатність підстав для згуртованості працівників при відстоюванні своїх трудових прав, в т.ч. й для проведення страйків. Проте, чому працівники обирають проведення акцій протесту замість страйків?
Наголошувалось, що причини низької страйкової активності в Україні можуть полягати як в складних нормативно-правових процедурах, які затягують вирішення трудових спорів на місяці і навіть роки, так і в слабкості традиції потужного страйкового руху. Так чи інакше, низька страйкова активність та поодинокість використання законодавчо гарантованого права на страйк лишають за собою цілу низку запитань.
Серед них основні такі:
– Чи в достатній мірі застосовують українські профспілки в умовах діючого законодавства страйки, акції протесту у боротьбі за права працівників в порівнянні з Європою? Чи були вони ефективні?
– Як Ви оцінюєте необхідність застосування страйку профспілками для досягнення цілей і завдань?
– Чи існує підґрунтя для більш динамічного застосування цього права? Чи існує солідарна підтримка серед профспілок при проведенні акцій протесту та організованих страйків?
– Які запобіжні заходи необхідно вжити щоб страйк, профспілкова акція протесту не перетворилась в політичну акцію та не були використані політичними силами у власних інтересах?
– Які перепони, проблеми чи обмеження існують для реалізації права на страйк в українському законодавстві?
– Як Ви оцінюєте перспективи Парламенту прийняття нового законодавства для реалізації права на страйк?
Учасники дискусії також відповіли на запитання представників ЗМІ.
Відеозвіт про дискусію дивіться тут:
https://www.youtube.com/watch?v=Uev-d9zGALs#t=20
Прес-центр ФПУ
