14 грудня 2016 року у Комітеті з питань правової політики та правосуддя Верховної Ради України відбувся круглий стіл на тему: «Становлення інституту професійного лобіювання в Україні: перспективи та ризики».
У заході взяли участь народні депутати, представники органів державної влади, Федерації профспілок України, громадських об’єднань, асоціацій, науковці та експерти.
Наталія Новак, голова підкомітету з питань законодавчого забезпечення діяльності Президента України, Кабінету Міністрів, центральних органів виконавчої влади та статусу і діяльності політичних партій, громадських об’єднань, відкриваючи засідання, зазначила, що ця тема викликає резонанс і зацікавленість у суспільстві. За її словами, тема лобізму є актуальною сьогодні, оскільки у ЗМІ поширюється інформація про наявність політичної корупції у стінах парламенту. Верховною Радою України приймаються законодавчі акти, проте законодавчо невизначений механізм їх просування та питання щодо того, хто саме впливає на їх прийняття.
У суспільстві існує думка, що лобізм – це корупційне, неприйнятне для нашого суспільства явище і тому є дискусія: а чи потрібно нам унормовувати такий інститут, як лобізм, чи потрібні нам взагалі такі закони.
Як повідомила Наталія Новак, на сьогодні у Верховній Раді України зареєстровано два законопроекти: «Про лобізм» (реєстрац.№5144) та альтернативний – «Про лобіювання» (реєстрац. №5144-1).
Голова підкомітету нагадала про те, що це не перша спроба унормувати таке явище, як лобізм. Процес просування законопроекту про лобістську діяльність почався ще у 1999 році. Вона також наголосила, що це питання дає можливість врегулювати Конституція України.
Народний депутат Ігор Лапін вважає, що закон про лобізм необхідний державі. «Якщо ми говоримо про наявність корупції в країні, про наявність політичної корупції, то будь-який депутат, у тому числі і Верховної Ради, який просуває той чи інший законопроект, якщо цей законопроект в інтересах якоїсь галузі, можна сказати, що він лобіює, а у нас це слово має негативне забарвлення, а отже, йому можна сказати, що це є політична корупція. Негативне ставлення суспільства до лобіювання пов’язано з тим, що будь-яке утаємничення чи недомовленості тягнуть за собою такий наслідок, як звинувачення у тій чи іншій корупційній складовій», – пояснив він.
Ігор Лапін також наголосив, що закон про лобіювання потрібно прийняти, щоб узаконити поняття «лобізм» на законодавчому рівні.
Своїм досвідом та думками поділилися також інші учасники заходу.
Представники юридичної наукової спільноти, зокрема к.ю.н. Геннадій Дубов та к.ю.н. Світлана Дудар висловили негативну думку щодо прийняття цих законопроектів і повідомили про їх недоліки.
Назар Бурбан, представник Офісу з фінансового та економічного аналізу у Верховній Раді України зазначив, що законодавство про лобіювання повинне бути обґрунтованим. Також він зауважив, що є наступні шляхи врегулювання лобістської діяльності, а саме: прийняття спеціального закону, наступний – прийняття кодексу честі, та останній – впровадження спеціальних реєстрів професійних лобістів.
У ході круглого столу, учасники обговорили внесені на розгляд Верховної Ради законопроекти про лобіювання за №№5144 і 5144-1 та висловили своє бачення щодо змістовного наповнення концепції закону про лобіювання, який, на їхнє переконання, має дати відповідь на питання про оптимальні шляхи унормування суспільних відносин, пов’язаних із формуванням та реалізацією правових засад інституту професійного лобіювання в Україні.
Під час заходу, фахівці обмінялися думками щодо визначення суб’єктного складу осіб, які мають право виступати суб’єктами лобістської діяльності в Україні, критеріїв обіймання особами таких посад, процедури реєстрації лобістів та механізму створення ними професійних об’єднань (асоціацій). Разом з тим, найбільший інтерес у учасників круглого столу викликало питання предмету лобіювання та порядку його фінансування.
Наталія Новак також повідомила про підготовку ще одного законопроекту щодо адвокації (публічного лобіювання).
Питання унормування лобістської діяльності на сьогодні залишається відкритим.
Правова та технічна інспекція праці профспілок
