Минулими вихідними фахівці Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства і директори державних лісогосподарських підприємств побували на Закарпатті, де цікавилися лісогосподарським досвідом своїх колег із гірських районів. Поїздку в рамках обміну досвідом для волинської делегації, яку очолив безпосередньо начальник Волинського ОУЛМГ Олександр Кватирко зі своїми заступниками, організувала обласна організація профспілки працівників лісового господарства, головою якої Павло Матіюк. Волиняни ознайомилися з історією лісівництва, станом деревостанів, закарпатською моделлю лісогосподарювання, структурою ОУЛМГ та господарською вертикаллю, основними фінансово-економічними показниками.
Було цікаво порівняти структуру управлінь, кількість працівників, стратегічні напрямки діяльності, а ще на місці побачити і розпитати, як працюють державні лісогосподарства. Хотіли почути думку щодо реформування лісової галузі від працівників ДП «Берегівське ЛГ», ДП «Брустурянське ЛГ», ДП «Великоберезнянське ЛГ», ДП «Великобичківське ЛГ», ДП «Виноградівське ЛГ», ДП «Воловецьке ЛГ», ДП «Довжанське ЛГ», ДП «Міжгірське ЛГ», ДП «Мокрянське ЛГ», ДП «Мукачівське ЛГ», ДП «Перечинське ЛГ», ДП «Рахівське ЛДГ», ДП «Свалявське ЛГ», ДП «Ужгородське ЛГ», ДП «Хустське ЛДГ», ДП «Ясінянське ЛМГ» та НПП «Зачарований край», частину лісових угідь яких мали можливість спостерігати під час карпатського туру. Тож закарпатці зініціювали проведення круглого столу у ДП «Міжгірське ЛГ» – єдиному, який крім лісогосподарської та мисливської діяльності, займається ще й будівництвом, має навіть будівельну дільницю, що свого часу «прогриміло» на весь Союз.
Познайомилися під час подорожі із лісовими масивами Ізківського, Лопушнянського, Майданського, Верхньобистрянського, Міжгірського, Запереділянського та Вучківського лісництв. Що сказати! Красу Карпат словами не передати. Їх потрібно побачити. Вночі пройшла рясна злива і ми стали свідками, як «димлять гори».
Проїжджали через с. Келечині Міжгірського р-ну, де 18 березня 1874 р. у родині греко-католицького священика народився Августин Волошин – президент Карпатської України, і повз Красне поле, де вмирали «карпатосічівці», і повз ріки, якими в ті далекі роки пливли убієнні українські патріоти. Верховинці й сьогодні пліч-о-пліч з іншими патріотами боронять Україну на Сході… Допомагають у цьому їм і лісівники.
…Цього дня ріки були бурі од потоків, що неслися з гір. І диміли гори… І важко було передати всі відчуття від цієї предивної краси… І ще всі дізналися, що у Карпатських лісах майже не буває пожеж, оскільки завжди достатньо вологи… І майже завжди присутній цей незвичний хмаровий туман, що зцілює і оберігає лісокультури та різнотрав’я…
А потім верховинські лісівники показали волинянам одне з найбільш людних і утаємничених місць їхніх Карпат – найкращого поета і мольфара України – водоспад Шипіт. Зважаючи на велику кількість туристів, верховинські лісівники обладнують тут рекреаційні пункти.
– Однією з найболючіших проблем Закарпаття є сміття, що його залишають і туристи, і місцеві, – каже головний лісничий ДП «Міжгірське ЛГ» Петро Бойко. – Намагаємось і цьому давати раду.
Та ми й самі, оглядаючи Ріку, що з гір біжить у долину через Межигір’я, бачили дуже багато пластику, поліетиленових торбинок, побитого скла… Тут, у Пилипці, побачили й першу карпатську залисину – підйомники, якими любителі лижного спорту піднімаються на гору Пилипець, щоб потім із вітерцем спуститися донизу, а влітку помилуватися згори мальовничими краєвидами. Сама ж база обгороджена лижами…
Ще однією з найболючіших проблем Карпат стало всихання ялинників і смерекових лісів.
Карпати пробували приручити вівчарі і хлібороби… І є цілі гірські райони, де жителі, маючи альпійські луки, успішно займаються господаркою – орють, сіють, жнуть, косять сіно для худоби, випасають кіз, корів, овець. І там на маківках гір нема лісів, а ростуть сільськогосподарські культури… І це значна частина Карпат… Хоча лісівники й подейкують, що вівчарі уже пішли з усіх полонин і ці місця потрохи займають дерева. Ліси над рівнем моря піднялися на небачену досі висоту, а все ж вище за них, як і колись, найчастіше ростуть ягідники, де місцевий люд заготовляє чорниці для продажу… Склянка вартує 10-15 гривень, літрова банка – 25. Заготовлювачам здають ягоду по 16 грн. Майже як у нас.
Вдалося волинянам поспілкувалися і з помічником лісничого та лісничими ДП «Берегівське ЛГ» Василем Вірачем, Бейлом Бігарі, Віктором Маренцем. Їхні ліси – долинні, а в заплавах рік є навіть болота і там ростуть, як і на Поліссі, вільха, береза, верба… Але головною породою Берегівського лісгоспу, кажуть місцеві лісівники, віддавна був, є і буде дуб.
Проїжджаючи Карпатами, волиняни мали можливість оцінити працю своїх колег-горян. Не просто господарювати на рівнинній Волині, болотистім Поліссі, але в горах лісовідновленням займатися особливо непросто. І тим приємніше було бачити повсюди букові і смерекові насадження, яворники, ще зовсім крихітні дубочки і ялини, а обабіч більшості річок ростуть верби…
Ми проїхали сто мостів, сто рік і сто лісів… Побачили сто високих гір… Оглянули лісові масиви сотні-півтори лісництв державних лісогосподарств Закарпатського і Львівського ОУЛМГ. Щоб потім порівняти зі своїми…
Що сказати: карпатський лісовий тур, організований головою обласної організації профспілки працівників лісового господарства Павлом Матіюком для працівників лісоуправління та директорів лісогосподарських підприємств, був насичений цікавими зустрічами та незабутніми особистими враженнями кожного. Від Волині до Карпат лісівники роблять одну спільну справу, дбаючи про зелені шати української держави та майбутнє українського лісу.
Прес-центр Федерації Профспілок області.
