Відбулось восьме засідання робочої групи ВР України з доопрацювання проекту Трудового кодексу, в якому взяли участь представники профспілок.
Було обговорено ст. 55 проекту ТК щодо порядку призначення на посаду, зокрема, за рішенням суду при оспорюванні кандидатом відмови в прийнятті його на роботу, а також порядок допуску до роботи після ухвалення судом рішення про прийняття працівника на роботу.
Розглянувши низку поправок до згаданої статті, робоча група визначилась з порядком врегулювання ситуації, коли працівник, отримавши рішення суду про прийняття його на роботу, протягом 7 днів не приступив до її виконання, і не повідомив роботодавця про поважні підстави щодо таких своїх дій. Вирішили, що у випадку, якщо минає семиденний строк без повідомлення, трудові відносини будуть вважаться такими, що не виникли. І в даному випадку роботодавець не зобов’язаний оформляти відповідні документи по звільненню працівника. Раніше у зазначеному випадку визнавалося, що трудові відносини розірвані з ініціативи працівника, однак, це не зовсім вірно, тому що у випадку розвівання трудових відносин за ініціативою працівника, виникають певні обов’язки як у роботодавця перед працівником так і навпаки.
Профспілкам вдалося захистити свою редакцію визначення робочого місця.
До проекту ТК включено таке запропоноване профспілками формулювання: «Робоче місце» – це місце, де працівнику необхідно бути, або куди необхідно прямувати під час виконання ним трудових обов’язків, і яке знаходиться під прямим або опосередкованим контролем роботодавця.
– Це співпадає з визначенням робочого місця у ратифікованій Україною Конвенції МОП 155 «Про безпеку і гігієну праці та виробниче середовище», – зазначив заступник голови робочої групи з доопрацювання проекту ТК, заступник голови Укрнафтогаз профспілки Сергій Українець. – У нас існує багато робочих місць, які пов’язані з пересуванням працівників по певним об’єктам, наприклад листоноша, або працівники залізниці, інспектори газових служб, які обстежують магістралі та ін. Під час виконання ними службових обов’язків вони також мають бути захищені законодавством, – переконаний представник профспілок.
Така позиція була підтримана як народними депутатами так і представниками наукових установ, які входять до складу робочої групи.
На думку більшості, законодавче закріплення саме такого визначення поняття «робоче місце» дозволить запобігти такому явищу, як запозичена праця, тому що відтепер в законодавстві буде чітко прописано, що робоче місце знаходиться під контролем роботодавця. Через це аутсорсинг вже не може претендувати на одну з форм трудового договору, а тому не входить до сфери трудових відносин.
Робочою групою прийняте рішення про підтримку ще однієї пропозиції профспілок до ч.2 ст. 58 проекту ТК щодо встановлення триденного терміну оформлення роботодавцем усіх необхідних документів з дня початку працівником роботи. Раніше цей строк був – 7 днів.
Найбільш жваву дискусію викликали норми щодо права застосування роботодавцем строкових трудових договорів Ст. 59 проекту ТК передбачено, що строковий трудовий договір укладається у випадках, якщо трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк.
Відтепер в редакцію проекту ТК закладено таку формулу – безстроковий строковий договір – це норма, а строковий – це виключення. А також прописано випадки, коли може бути укладений строковий договір. Так у ст. 60 вказано: такий договір може укладатися для заміщення тимчасово відсутнього працівника, за яким зберігається робоче місце, на час виконання працівником певного обсягу чи виду роботи, або тимчасового виконання робіт з ліквідації стихійного лиха та ін.
Профспілки поділяють позицію стосовно того, що строкові трудові договори мають бути винятком, а також передбачені зміни до трудового законодавства фактично скасовують контракти, як форму трудових відносин, що також підтримується профспілками.
Прес-центр ФПУ